На Рівненщині з’явився другий Бандера

Кожна епоха має своїх героїв, пророків і винуватих. Радянське минуле породило тисячі пам’ятників Сталіну, які згодом були замінені на пам’ятники Леніну. Від початку незалежності України майже у тій же кількості почали з’являтись пам’ятники Тарасу Шевченку. І ось після Революції Гідності новий тренд – пам’ятники Степану Бандері.

Хочу відразу сказати тим, хто вже набрав повні груди повітря, аби висловити потоки обурення на мою голову: я схвалюю повалення пам’ятників Леніну. Щоправда, маю свій погляд на те, як одні пам’ятники замінюються іншими. "Цо за бардзо – то нє здраво", - кажуть наші сусіди поляки. Колись у кожному селі був Ленін, а потім йшов процес, який загрожував тим, що в кожному селі міг з’явитись Шевченко. Як на мене, це нівелювання значення самої постаті того чи іншого діяча - коли пам’ятників більше, ніж тих, хто прочитав "Кобзар".

Те, що написане вище, поки що не стосується того, про що писатиму далі. У Млинові відкрили пам’ятник Степанові Бандері. Він другий у Рівненській області. Перший знаходиться у Здолбунові.

Були на відкритті пам'ятника Бендері заступник голови Рівненської облради Олексій Бучинський та нардеп Олег Осуховський

Коли ви заїжджаєте у селище Млинів, ви мусите потрапити на "кільце". Саме тут і розташувався монумент провідникові ОУН і одному з ідеологів українського націоналізму.

Депутат облради Олександр Гомон, Володимир Тутевич та депутат Рівннеради Юрій Осіпчук

Унікальність цього пам’ятника у тому, що споруджений він майже повністю на приватні кошти. Керівник Млинівської районної організації ВО "Свобода" Володимир Тутевич у такий спосіб проявив свій патріотизм і громадянську позицію.

– Тут багато роботи зроблено своїми руками. Заливали основу, клали плитку, вмощували бордюри. Перед відкриттям два тижні тут працював. Мало руки не постирав, – розказує пан Володимир, показуючи долоні. – Люди трохи помогли. Дякую власнику торгової марки "Інтер-бетон" Юрію Чабораю за те, що фірма дала матеріал для пам’ятника. Та й взагалі дякую всім, хто допоміг, і навіть тим, хто заважав.

Депутат обласної ради Володимир Муляр (праворуч)

За словами Володимира Тутевича, всього на пам’ятник і його встановлення було витрачено майже 200 тисяч гривень. І зауважте, гривень, які не мають ніякого відношення до бюджету. Мабуть, саме таких у минулому називали меценатами.

Був на відкритті й екс-начальник обласної міліції, "свободівець" Вячеслав Чайка, який із 2014 року судиться з журналістами сайту "ВСЕ"

Відкриття було дещо надмірно пафосним і по-милому провінційним. Це не в образу сказано. Так було правильно і природно. Хоча промови деяких виступаючих відлунювали «комсомольським» звучання. І в цьому теж немає нічого страшного. Як співає Юрій Шевчук, всі ми родом з СРСР.

Хоча зізнаюсь, дещо "різануло" вухо. А саме оте незнання предмету з якого виголошуєш промову. Так, один із ораторів сказав, що Степан Бандера проголосив у Львові Акт відновлення Української Держави. Хоча Степан Андрійович цього не робив. Цей важливий рядок у нашій історії написаний Ярославом Стецьком. Ну але то дрібниці. Хоча й дуже важливі. На відкритті пам’ятника було багато відомих політиків, депутатів. Переважно від Всеукраїнського об’єднання "Свобода".

Дивно, але подію, яка точно є «трендом» у нинішній період, проігнорували представники інших гілок влади. Про що не забув згадати депутат та заступник голови Рівненської обласної ради Олексій Бучинський.

Підсумовуючи, хотів би зізнатись: мені подія сподобалась. Хочеться вірити, що пам’ятники Бандері не штампуватимуть так, як колись пам’ятники Леніну. І цей млинівський Степан Бандера залишиться унікальною окрасою цього тихого і затишного провінційного містечка. Тих, хто спорудив монумент, згадуватимуть добрим тихим словом. А наступні покоління знатимуть більше про нашу історію і не плутатимуть факти та події.

Геть на завершення маю висловити ще комплімент на адресу Млинова. На цьому ж кільці є пам’ятник радянським солдатам, які загинули в роки Другої світової війни. Чистий, прибраний, доглянутий. І так має бути. Бо це все наша історія. Та й пам’ятник Леніну я теж залишив би: один – в  музеї тоталітаризму, який треба було б створити. Хоча б для того, щоб пам’ятати…

Коментарі

Додати новий коментар

CAPTCHA
Захист від спаму
Фото Капча
Введіть символи з картинки.