Часом мені здається, що Україні "пороблено". Справді, все, що у нас відбувається упродовж двадцяти п’яти років, наводить на думки про "нечисту силу". Найчастіше "нечиста" засідає у владних приміщеннях. Такий висновок можна зробити зі слів людей. А центр цієї сили знаходиться у будівлі Верховної ради України.
Ви думаєте я зараз жартую? Тільки трохи. У решті – з’являються невтішні думки. Судіть самі: Рівненська обласна державна адміністрація та облрада знаходиться на частині зруйнованого єврейського кладовища. Тисячу років тому там, як стверджують археологи, було язичницьке капище.
З Верховною Радою теж не все гаразд. Якщо почитати роман Булгакова "Майстер і Маргарита», який письменник писав у Києві, то впізнаються столичні краєвиди. От тільки вагаюсь: лиса гора, це про пагорб, де височіє монумент "Родина-мать" чи пагорб, де розміщено український парламент.
Аналізуючи інформацію і події, все більше схиляюсь до версії про Верховну Раду. Судіть самі: депутати можуть місяцями не ухвалювати важливих документів. У них не виходить домовлятися вдень. Та й у парламенті, у світлу пору дня, в сесійній залі не завжди збирається кворум народних обранців. Однак, як тільки на Київ спускається ніч, - українських політиків не впізнати. Вони збираються під куполом парламенту і до нестями тиснуть на кнопки.
Саме вночі було проголосовано українську Конституцію та ще низку важливих для країни документів. І майже всі бюджети держави за останні років п’ятнадцять були ухвалені вночі. Раніше це пояснювалося тим, що бюджетний процес затягувався. Основний фінансовий документ приймали тоді, коли вже всі терміни спливли. Цього ж року бюджет прийняли аж за цілих десять днів до Нового року. Однак знову уночі. І тут - УВАГА - у найдовшу ніч у календарному році. От щоб ви не сумнівалися!
У підтвердження теорії про втручання нечистої сили в українську політику і того, що більшість депутатів перебувають на темному боці сили, існує ще один факт. Більшість парламентських виборів відбувались на Хеловін.
Тому не дивуємося і підходимо до аналізу прийнятого бюджету саме з точки зору вищенаведених припущень.
Депутати, котрі представляють Рівненщину в українському парламенті розділились: Олександр Дехтярчук і Василь Яніцький (обоє БПП Солідарність), Юрій Вознюк, Вадим Сидорчук, Віталій Корчик (усі - Народний фронт) голосували "за" проект бюджету-2017. А от свободівець Олег Осуховський та Сергій Євтушок (ВО Батьківщина) – "проти". Радикала Андрія Лозового у парламенті не було.
Ми вирішили поцікавитися аргументами у представників обох сторін голосування.
Нардеп Олександр Дехтярчук вважає проголосований фінансовий документ кращим, ніж той, за яким країна жила у 2016 році. На думку нардепа тут продовжуються принципи запровадження децентралізації та підвищення соціальних стандартів. На підтвердження останньої тези наводить приклад підвищення мінімальної заробітної плати до рівня 3200 гривень.
Читайте також: Чи загрожує збільшення мінімальної зарплати Рівному й області?
Василь Яніцкий та Олександр Дехтярчук підтримали Бюджет-2017
У той же час Олександр Дехтярчук не розуміє, чому політики, які стояли на Майдані, нині займаються популізмом і разом з Опозиційним блоком не голосують за бюджет.
– Мені дивно бачити як політична сила, яка брала участь в Майдані, маю на увазі "Батьківщину", тепер синхронно з Опоблоком ставить палки в колеса. Так, документ не ідеальний, але він кращий ніж бюджет минулого року. Тут закладені підвалини майбутнього зростання і поглиблення децентралізації. Розумію, що, можливо, їх прагненням було би розхитати ситуацію та домогтися позачергових виборів. Але те, що бюджет прийнято – вважаю ілюстрацією того, що їхні плани провалилися, – каже народний депутат Олександр Дехтярчук.
Зовсім іншої думки стосовно головного кошторису країни народний депутат від ВО Батьківщина Сергій Євтушок. Він вважає бюджет нереалістичним і таким, який стимулюватиме зростання інфляції у 2017 році.
– Дохідна частина роздута. Для прикладу: там закладено 10 мільярдів гривень надходжень від спецконфіскації. Хоча незрозуміло як відповідний закон буде працювати і звідки візьметься така сума. У місцевих громад забрали тих 5% від акцизу пального, які вони раніше отримували. Тепер це все йтиме в Київ і вже звідти розподілятиметься на місця. Окрім того на місцеві бюджети тепер переклали комунальні витрати лікарень, закладів освіти та компенсації перевізникам за пільговий проїзд, – каже народний депутат Сергій Євтушок.
Сергій Євтушок голосував "проти"
Отож, кожна сторона має свої аргументи і принципово барикадується на власних позиціях. Як буде у реальності ми з вами зможемо переконатися лише за результатами наступного року. Однак навіть після побіжного перегляду бюджету-2017 року кинулася в очі одна цифра.
Так, на наступний рік передбачено субвенцій для птахівництва у розмірі 6 мільярдів гривень. Сума чимала, а сільське господарство таки потребує підтримки. От тільки халепа: майже 90% українського птахівництва зосереджено у великих корпораціях. Які контролюються кількома власниками значків народних депутатів. Тому не варто сподіватися, що від закладених субвенцій українське сільське господарство почне розвиватись небаченими темпами. Швидше всього, небаченими темпами зростатимуть цифри в е-деклараціях відповідних персонажів українського політикуму і державних чиновників.
Я ще не заглиблювався у читання бюджету, але щось мені підказує, що таких цифр там знайдеться чимало. Можна звісно це списати на темну пору доби і погане освітлення парламенту. Мовляв: "не додивились". Проте, з огляду регулярності нічних "суботників" у нашій парламентській історії та вищенаведені факти, все ж схиляєшся до думки – ПОРОБЛЕНО!
Читайте також: На Рівненщині 90% голів сільських рад порушують закон про об'єднання громад
Ключові слова:
Коментарі
Додати новий коментар