Сто років тому рівняни хотіли назвати сучасну Соборну Алеєю троянд

Назви рівненських вулиць — чи не основні історичні “об'єкти”, що збереглися до наших днів, - доносять до нас правду про минувшину міста. “Сверблячка” перейменувань, на щастя, не зачепила багато старовинних вулиць Рівного, й вони змогли зберегти свої історичні споконвічні назви — Замкова, Шкільна, Литовська, Словацького, Межова, Біла, Крейдяна, Глибока, Коротка. Водночас, декотрі історичні провулки і вулички назавжди зникли з карти міста. Інші — неодноразово зазнавали перейменувань.  

Соборна змінювала назву понад десять разів

Рекордсменка з перейменувань  - сучасна Соборна - була позначена на планах міста уже у ХVIII столітті, однак, як називалася тоді достеменно не відомо. За деякими джерелами — вулиця Головна. Перша відома назва цієї міської артерії  - Шосова. Так її назвали у середині ХІХ століття, після того, як через місто проклали дорогу з твердим покриттям, що з'єднувала Київ з Брестом, — шосе.

Велика Мінська в районі сучасного базару (нині Пересопницька)

Велика Мінська, цей відрізок вулиці уже не існує

На початку ХХ століття вулиця недовго носила назву Романівська, вочевидь, на честь царської династії Романових. У 1917-1920 роках, коли влада в місті змінювалася мало не щомісяця, вулиця змінила ще кілька назв. У 20-і роки ХХ століття, коли в місті встановилася польська влада, її перейменували на вулицю Третього Травня - з нагоди ухвалення першої польської конституції 1791 року. Однак така назва, вочевидь, не всім була до вподоби. Бо у 1927 році декотрі рівняни пропонували назвати головну вулицю Алеєю троянд. Про це писала рівненська тогочасна газета “Ехо Рувенське” у фейлетоні “Рівне через сто років”. Таку назву рівняни буцімто пропонували через те, що тогочасне Рівне було надто сірим і безликим, а бруківка була хіба що на кількох центральних вулицях. 

Вулиця Головна (Соборна), кінець ХІХ-початок ХХ століття

Вулиця Шосова (Соборна), початок ХХ століття

Дісталося вулиці у період фашистської окупації, коли вже у 1941 році містом прокотилася хвиля перейменувань. Спочатку вулиця стала Гітлерштрассе, потім — Герінга, згодом — Німецькою. У своїх спогадах про Рівне відомий письменник Улас Самчук так писав про сучасну Соборну: “Бідна вулиця. Протягом одного тільки півстоліття її назву змінено шість разів. Але української назви ця великомучениця так і не дочекалася”. Відтак, щоб дістати справжню українську назву, вулиця ще мусила побути з 1944 року і до середини 50-х вулицею Сталіна, згодом — Ленінською. І нарешті на початку 90-х років, уже за незалежної України вулиця отримала назву Соборної.

Вулиця Директорська (16 Липня)

Вулиця Сталіна, кінець 40-х, в глибині фото - ресторан "Весна", де під час окупації був ресторан "Дойчегоф"; тепер ці будинки не існують, на їх місці п'ятиповерхівка, де був ресторан "Україна"

До речі, вулиця з такою назвою  у Рівному була раніше, у ХІХ-на початку ХХ століття. Це теперішня гетьмана Полуботка. Назву Cоборної вона отримала через те, що на цій вулиці тривалий час розміщувався головний православний храм міста — Свято-Воскресенська церква, яка вщент згоріла під час пожежі 1881 року. Саме після цього виникла необхідність побудувати новий храм, яким став  Свято-Воскресенський собор на сучасній Соборній. 

Сучасні Петлюри та 16 Липня перейменовували понад шість разів

“Пощастило” на численні перейменування й сучасній вулиці Симона Петлюри. Найперша її відома назва — вулиця Аптекарська. Походження назви наразі достеменно не відоме, але деякі дослідники вважають, що саме на цій вулиці розміщувалася перша в Рівному аптека. На межі ХІХ-ХХ століть вулицю перейменували на Гоголівську. За польської влади — на 13 Дивізії. На честь польського військового підрозділу, що брав участь у боях за Рівненщину у 20-х роках. У 1939 році, за радянської влади, вулиця стала Червоноармійською. Німецькі окупанти назвали її СС-штрассе.

Вулиця Леніна (16 Липня), музична школа, 50-і роки ХХ століття

Вулиця Леніна, (16 Липня), будинок, де нині дитячий садок

Після війни знову повернули назву Червоноармійська. Щоправда, старожили міста розповідають про ще одну, неофіційну, назву цієї вулиці — Конторська. Так буцімто називали її у середині 30-х років через те, що на ній розміщувалося десятки різноманітних контор. Зокрема, 12 банків і кас, з кількох десятків, що діяли у Рівному. Лише у 1993 році вулиця отримала нинішню назву - Симона Петлюри.
Понад шість разів зазнавала перейменування сучасна вулиця 16 Липня. Уперше її згадують під назвою Директорської у ХІХ столітті. На початкку ХХ-го — Мала Фольварочна. У 20-і роки ХХ століття вона складалася з двох відрізків. Той, що від сучасної Бандери до перехрестя Драгоманова-16 Липня називався вулицею Ново-Директорською, а далі в бік сучасної Соборної — Галлєра. У 1941-1944 роках вулиця носила назву Кенігсбергштрассе. У 50-і роки стала вулицею Леніна, а з 70-х — Комуністичною. На честь 16-го Липня вулицю назвали у 90-х.

Вулиця Комуністична, будинок навпроти сучасного діагностичного, 60-і роки ХХ століття

Серед інших найстаріших вулиць міста, які багато разів зазнавали зміни назви, можна назвати невелику за протяжністю вулицю 24 Серпня, яка починається від школи-ліцею №2 і впирається у вулицю Бандери навпроти водоканалу. Уперше вулиця згадується у ХІХ столітті під назвою Броварна. Вона, як твердять дослідники історії Рівного, вела до броварні князя Любомирського, яка знаходилася приблизно там, де нині знаходиться облводоканал.

Вулиця Головна (Соборна), початок ХХ століття

Сучасна Соборна на початку ХХ століття

На початку ХХ століття вона називалася Садовою. У 20-30-і роки ХХ століття вулицю перейменували на честь Князя Скорупки. У 1940 році радянська влада дала вулиці ім'я Чапаєва. За німецької окупації вулиця мала назву Зюдрінг. З початку 50-х і до початку 90-х вона знову носила ім'я Чапаєва. На честь 24 Серпня її перейменовано за часів Незалежності.

Перехрестя Калініна-Комуністичної (сучасні Драгоманова-16 Липня), 70-і роки ХХ століття

Найменше потерпіли від перейменувань вулиці Замкова, Шкільна, Дубенська, Міцкевича, Словацького. Хоча назви цих старовинних вулиць один-два рази змінювалися, але автентичні імена їм таки повертали. Це ж можна сказати й про, наприклад, вулицю Верхню Дворецьку, назву якої на деякий час було змінено на Димитрова, а Дубенська певний час називалася  Паризької Комуни.
Радянська влада стирала з обличчя міста згадки про його минуле

Вулиця Соборна у роки Другої світової війни

Найперше, що робила радянська влада, щойно прийшовши в місто у вересні 1939 року, це заходилася стирати з назв вулиць, провулків, парків міста їхні історичні назви. Особливо ті, що були пов'язані з минулим міста, з польською владою та її діячами. Одна з перших постанов Ровенського виконавчого комітету міської ради депутатів трудящих від 5 січня 1940 року гласила: “Зважаючи на численні прохання трудящих, ... перейменувати вулиці і парки м. Ровно, які носять імена графів, князів, генералів, поміщиків, буржуазних націоналістів та ворогів народу...”. До постанови додавався список з 35-ти вулиць, провулків і парків, які мали одержати нові назви. Так у Рівному з'явилися вулиці Карла Маркса (раніше Велика Мінська, Понятовського, а нині Пересопницька), Калініна (тепер Драгоманова), Пушкіна (В'язнична, Дубецького), Комсомольська (Німецька, Фоша, тепер — Мазепи), Свердлова (Шемплінського), 17 Вересня (Пілсудського, Тополева, тепер Чорновола), Горького (Легіонів, тепер Дорошенка).

В'їзд до міста зі сторони Грабника, зліва - парк садиби Любомирських на Гірці, початок ХХ століття

Натомість назавжди зникли з карти міста провулок Князівський (тепер провулок Парковий), який вів до садиби Любомирських на Гірці, що в теперішньому парку Шевченка. До речі, саме тією постановою виконкому від 5 січня 1940 року парк Любомирського на Гірці було перейменовано у парк імені Шевченка. Сучасна вулиця Лермонтова за часів Польщі також носила ім'я одного з власників міста Казиміра Любомирського.

  

Вулиця Сталіна (Соборна), початок 50-х років ХХ століття

До речі, як вважають чимало дослідників історії нашого краю, магнати Любомирські за своє майже 200-річне володіння містом зробили для нього чимало корисного. А відтак, заслуговують на увічнення їхньої пам'яті. Утім, це вже інша історія. Часи Незалежності принесли новий виток перейменувань. За три роки — з 1991-го по 1993-й було перейменовано понад 130 міських об'єктів. Нині Рівне переживає нову хвилю зміни назв вулиць і провулків.

Світлана Калько, спеціально для сайту "ВСЕ"

Коментарі

Додати новий коментар

CAPTCHA
Захист від спаму
Фото Капча
Введіть символи з картинки.