Рівненський офтальмолог Наталія Мержиєвська: Для того, щоб стати професіоналом, потрібно бути трудоголіком

Сайт "ВСЕ" розпочинає серію публікацій "Професія". У ній буде знайомити читачів із успішними рівнянами, які стали відомими завдяки блискучій кар’єрі. Про особливості та міфи різноманітних професій розповідатимуть кращі фахівці. Сьогодні відомий рівненський офтальмолог Наталія Мержиєвська розкаже, у чому полягає складність цієї роботи, за що вона любить свою професію, як стати справжнім професіоналом та що її надихає працювати далі.

 

 Досьє:

  Рід занять: дитячий офтальмолог,  практикуючий хірург.

 Стаж роботи: 32 роки, стаж роботи за спеціальністю 27 років. 5 років працювала хірургом.

 Освіта: Буковинський державний  медичний  університет, Львівський  національний  медичний університет.

  Хобі: офтальмологія, відпочинок із рідними

 Життєве кредо:  Намагатися більше віддавати , а не отримувати.

 

- В чому особливість Вашої професії?

- Особливість професії в тому, що лікар має справу з самими делікатним органом, який називається орган зору. Він самий делікатний, тому що він ще й самий вразливий. Бо очі - це дзеркало душі. Правда? Будь-який погляд на людину, стресова ситуація,  фактори зовнішнього середовища може вражати орган зору, бо він забезпечує 90% нашого самообслуговування і спілкування з тим, що оточує, та соціумом. Це особливість, яка потребує делікатного відношення до органа зору. Але професія дуже цікава.

- Коли Ви зрозуміли, яку саме професію оберете?

- Альтернативи і коливань у бік будь-якої іншої професії у мене не було. І в 14 років я вже чітко усвідомлювала, що буду лікарем. Більше мені подобалась загальна хірургія. Але так сталося, що потім спеціалізацією вибрала офтальмологію.

- А хто були Вашими наставниками?

- Вчитель місцевого рівня, який привів мене у цю професію. Так склалися обставини, що врешті-решт я зупинилася на дитячій офтальмології. Людина, яка мене заохотила, займатися саме дитячою офтальмологією.  Вона запросила мене на вищий кваліфікаційний рівень за рівнем матеріально-технічного забезпечення та широкого діапазону діагностичних можливостей. В обласній лікарні моїм вчителем була  Ванда Іванівна Горка. Пізніше ще більше закохалася і зрозуміла дитячу офтальмологію після курсів спеціалізації в Харківський академії післядипломної освіти у професора  Володимира Мусійовича Чередніченка. Закінчила Чернівецький медичний державний інститут у 1983 році за спеціальністю лікарська справа.

- Яку б Ви порадили читати літературу, щоб стати професіоналом у вашій галузі?

- Зараз інтернет дуже багатий всілякими заохочувальними брошурами, прокламаціями різного іншого плану. Яка книга може спрямувати студента медичного ВНЗ на спеціалізацію, важко сказати. Людина вже обирає собі фах, будучи в інституті і навчаючись за циклами. Тому що офтальмологія є предметом, який вивчається в медичному інституті впродовж цілого року. Ця спеціальність поєднує в собі і фізіологію, і оптику, і фізику, і біофізику. Якщо людині подобається це, то щоб оволодіти такою спеціальністю, треба багато часу проводити у вивченні, не просто у запам’ятовуванні. Логічне і асоціативне мислення з’являється потім. Щоб полюбити цю професію, треба спочатку мати певний вантаж знань фізіології, фізики. Подобається це все людині? Вміє вона це все скомпонувати? Тому такої літератури, яка заохочувала б молодого лікаря обрати офтальмологічний фах,немає. Це професійна література. А так, якщо говорити про це підростаючому поколінню, то є така хороша книжка професора Шевальова. Він працював у Київському медуніверситеті і в науково-дослідному інституті Філатова. Книжка називається «Сонце всім». В ній науково-популярно, але разом із тим дуже художньо описана трагедія людей, які з певних причин перестали бачити, і коли людині повертають зір… Це варто прочитати. Книжечка дуже стара за своєю датою випуску, але неймовірно цікава в плані заохочення до професії.

- Чи є мінуси у Вашій професії і які виникають складнощі?

- Мінуси, напевно, як і в інших професіях є. Це, звичайно, трудоголізм в першу чергу. Для того, щоб бути професіоналом, потрібно дуже багато часу присвячувати роботі. Тобто людина мусить себе обмежувати в плані відпочинку. Це і робота у вихідні дні, і після закінчення робочого дня. Можливо, не завжди комфортно спілкуватися з кожним пацієнтом, тому що є різні люди, а все-таки це робота з людьми, і до кожного треба знайти свій підхід. А коли людині болить, або коли вона зовсім погано бачить, то виникає роздратування, і лікарю доводиться робити зусилля над собою, щоб не дати волю емоціям. Це теж дуже складно і тяжко, тим більше, враховуючи специфіку останніх подій. Мені моя робота подобається.

- Що Вас надихає та дає сили працювати?

- Прогнозований і очікуваний результат лікування. Зберегти зір, вилікувати якусь складну патологію запального плану, прооперувати травмоване око і дати людині можливість бачити - це те, що подобається в моїй роботі. Можливо,це більше, як рукоремесло, бо там де людина працює руками і головою, вона отримує велике задоволення.

- На Вашу думку, які є міфи щодо професії офтальмолога?

- Багато пишуть, що це легка професія, це неправда. Насправді вона складна і втомлює лікаря. Також те, що вона чиста. Це теж неправда, бо є багато важкої патології, яка пов’язана із запальними важкими гнійними процесами. Адже робота полягає не лише в тому, щоб паличкою показати букви і перевірити зір. Є складні запальні процеси органу зору, які пов’язані ще з певними моментами інфікування лікаря. Отже, це не завжди чиста і безпечна професія.

- В чому секрет Вашого професійного успіху?

- Я стараюсь робити свою роботу чесно, вчуся щодня. Можу не доїсти, але якусь певну офтальмологічну рубрику обов’язково маю опанувати щовечора. Річ у тім, що обсяг інформації з кожним роком все більший і більший. Людина не може знати всього, в неї ще є певні запаси пам’яті, які теж вичерпуються, і свої знання потрібно поновлювати. Щоб бути професіоналом, треба знатися на справі. На жаль, з одного боку, є така всесвітньовідома мережа, як інтернет, і пацієнти дуже люблять "лікуватися" саме там. І коли приходять на прийом, починають задавати не зовсім делікатні запитання, ніби знаючи, як вони мають себе лікувати. Треба дати достойну відповідь пацієнту. А це певний обсяг знань. Це основне, що передує професіоналізму лікаря. Другий важливий момент - людяність, намагання зрозуміти кожного пацієнта, поспівчувати йому. На роботі треба зрозуміти людину. Треба завжди себе ставити на місце хворого. Крім того, на лікаря припадає більше негативної інформації. А часу для відновлення і реабілітації здоров’я, на жаль не завжди вистачає.

Секрет успіху – база знань, професіоналізм, навчання, людяність. Треба просто любити свою професію.

- А за що Ви любите свою професію?

- Вона приносить суспільну користь. Так як я більше працюю з дітками, то отримую колосальне задоволення від спілкування з ними. Тому що кажуть: не створи собі кумира. Не треба людей занадто близько до себе наближати, не треба дуже від них віддалятись. В кожному потрібно бачити вчителя. А діти для мене - це великий вчитель. Є настільки розумні малята, що в них можна навчитись більше, ніж в деяких дорослих.

- Якими якостями повинен володіти хороший лікар?

- Звичайно, мати певний обсяг знань, чітко, швидко мислити, і вміти оперативно приймати необхідні рішення. Деякою мірою, бути авантюристом. Тобто вміти ризикувати, це теж виправданий крок до досягнення успіху у лікуванні хворого.

- Що Ви побажали б молодим людям, які мріють стати лікарями?

- Вчитися, вчитися і ще раз вчитися. Нічого іншого людство не вигадало.

- У Вас є учні, яким передаєте свій досвід?

- Багато учнів за стільки років стажу. Молоді люди після закінчення очного відділення інституту приходять на нашу базу вчитися, мова йде про інтернів. Вони проходять практику спеціалізацію на базі Рівненської обласної дитячої лікарні. Вже стільки молодих кадрів пройшло через нашу базу за 25 років існування дитячого офтальмологічного відділення.

- Чим керуєтесь у житті?

- Приймати кожен день так, ніби він є останнім. Жити тут і зараз. Намагатися більше віддавати, а не отримувати.

Більше інформації шукайте на сайті: orthoptics.yolasite.com

Публікація здійснена в рамках проекту "Професіонал".