«Забрати у Сбербанку»: нечувана у Рівному благодійність чи зухвале шахрайство

«Сенсаційною стала новина про проблеми української дочки російського «Сбєрбанка». Поки уряд та Нацбанк думають, що робити з фінансовою установою держави-агресора, місцевий суд вже заарештував на її рахунках понад вісім мільярдів гривень, - пише "Четверта влада". Чималі гроші нібито належать екс-податківцю, який планує віддати їх на благодійність. Що не так у цій красивій історії – розбирався Дмитро Бондар для «Слідства.інфо».

Це – Євген Пухальський. Йому тридцять три роки. Колись Євген займався бізнесом, згодом став чиновником. Боровся із контрабандою на митниці та з відмиванням доходів у податковій. У січні, під час подій Майдану, пішов з державних органів.

– Я очолював невеличкий час невеличке підприємство, – розповідає екс-податківець Євген Пухальський, – декілька місяців, а потім мені запропонували посаду першого заступника генерального директора «Української геологічної компанії». […] Я там теж не дуже довго працював, а потім перейшов туди де зараз знаходжусь.

Нині Пухальський знову держслужбовець – помічник свого товариша, нардепа від Блоку Петра Порошенка Андрія Гордєєва. Та прославився Євген, як благодійник, який вирішив пожертвувати 8,5 мільярдів гривень.

Історія українця, який втратив мільярди у «Сбербанку Росії», виринула восени 2015 року. Євген Пухальський розповідав, що він поклав на валютний депозитний рахунок у Луганському відділенні банку №2 300 мільйонів євро. За тодішнім курсом – більше чотирьох мільярдів гривень. Згодом, через події на Донбасі, відділення припинило роботу, а гроші горе-вкладнику повернути не вдалося.

– Потім, коли звернувся, тобто, отримав відповідь ту, яку в принципі уже всі знають, – каже пан Пухальський. – Тобто, ви там їх вкладали, ви там їх і забирайте.

Курс євро відтоді зріс удвічі. Щоб повернути вісім з половиною мільярдів гривень, чоловік звернувся до Печерського райсуду. Втім безуспішно:

– Коли я звернувся до Печерського суду, це було у вересні 2015 року, тобто, декілька місяців по тому. – розповідає Євген Пухальський. – І на першому засіданні я зрозумів, що шансів взагалі немає. Тобто, вони настільки там все, так би мовити, замотивували. Там суддя даже, додумайтесь що зробив. Вони принесли експертизу, яку зробили по ксерокопії. Тобто оригінали в мене, я їх ще не подавав на експертизу, а вони вже зробили і принесли в суд цю ксерокопію. І суддя залучив до справи ці результати. Ну тобто це маразм.

Та надії виграти екс-податківець не втратив: зареєструвався у Рівному та почав подавати позови до місцевого суду, де шансів виграти, на його думку, було значно більше.

13 січня 2016 року, суддя Рівненського міського суду Наталія Діонісьєва відкрила провадження у справі. А потім, 26 січня, – задовольнила заяву про арешт коштів «Сбербанку Росії». За три дні, тобто 29 січня, суддя своє рішення змінила – за зверненням банку.

Суддя Рівненського міського суду Наталія Діонісьєва

Та оскільки Євген Пухальський подав на апеляцію, до її рішення діє перша ухвала. Органи, які мали б цю ухвалу виконувати, цього не зробили. Наслідком став несподіваний штурм Міністерства юстиції України в Києві… групою пенсіонерів.

Учасники акції з блокування Мін`юсту пояснювали, що на їхню думку Сбербанку не місце в Україні. Дехто з них ховав обличчя. Кадр з відео 17 каналу

– Сьогодні відбувалась тут така мирна акція протесту, – розповідає Євген Пухальський. – Я не знаю, скільки людей, ну, достатньо багато приймало участь. Вони на позаминулому тижні звернулися там деякі активісти ще з Євромайдану.

Розуміючи, що просто так кошти йому не повернути, Пухальський оголосив про широкий жест. Заявив, що пожертвує усі 324 мільйони євро різними частинами чотирьом організаціям: львівському благодійному фонду «Крила надії», київському фонду «Допомога заради майбутнього», рівненській «Скарбниці надії» та «Раді голів ОСББ м. Рівне та Рівненської області».

– Я звернувся там до різних людей там на Рівненщині, – розповідає Євген Пухальський, –впливових, яких я поважаю, яких я дуже харашо знаю, які мені подсказали, які це можуть бути фонди на Рівненщині, які це фонди можуть бути в Львові, у Києві і таким чином народилася той договор цесії, який був підписаний у листопаді місяці, згідно з яким я передав права.

Народу ідея сподобалася, і симпатиків у позивача різко побільшало. Ми запитали у представників ощасливлених рівненських організацій, як на них вийшли з таким щедрим подарунком.

– Нас познайомили в 14-му році, – розповідає екс-керівник Ради голів ОСББ Ігор Мічуда. – Ми бачились два чи три рази. Восени цього року він зателефонував, ми зібралися в… запросив в… ресторані «Манхетен», де були присутні ще інші керівники громадських організацій. Він сказав, що має таку ситуацію на даний момент, що він вклав у свій час гроші і прийняв рішення надати допомогу в тому числі і «Раді голів ОСББ».

Походження коштів цікавило керівників організації значно менше ніж те, що банк – російський.

– Сто відсотків згідний з тим, що «Сбербанку» цьому немає що робити на українській землі, –каже Ігор Мічуда, – а гроші він мусить повернути. Я не суддя, але після того, як нам надали, показали оригінали, а потім надали нам нотаріально завірені копії цих документів. Ну, пфф. В кожного свої надходження і кожен… не лізе. Я знаю одне, що то є країна агресор, а це є кошти, які використали б, бо є багато чого зробить в місті Рівному.

Відомий у Рівному благодійний фонд «Скарбниця надії» вже протягом шести років допомагає онкохворим дітям та відділенню обласної дитячої лікарні.

Голова фонду Юлія Кутик розповіла, куди витратять кошти, у випадку їх надходження:

– Якщо ці гроші дійсно потраплять на рахунок благодійного фонду, – каже Юлія Кутик, – то це буде використано максимально для цього закладу. і, зокрема, для відділення онкогематології. Це ремонти, утеплення, автономне опалення, енергозбереження, обладнання, ну тобто все, чим ми зможемо допомогти, покращити умови перебування маленьких рівненчан…

Всього за кілька місяців досі невідомий громадськості помічник нардепа заробив слави щедрого благодійника. Адже пожертвував вісім з половиною мільярдів гривень – щоправда, лише на папері. Втім, пан Пухальський забув попередити, що коштів від «Сбербанку» фонди, швидше за все, не побачать.

Ми звернулися до прес-служби «Сбербанку Росії» з переліком запитань, щоб зрозуміти позицію фінансової установи. Нам відповіли короткою заявою і відмовилися від подальших коментарів.

«Претензії Є.І. Пухальського до ПАТ «СБЕРБАНК» про повернення коштів за нібито укладеним із банком депозитним договором на суму 300 млн євро не відповідають дійсності.

За ініціативою банку, за фактом підробки вказаного депозитного договору відкрито кримінальне провадження за статтями «шахрайство в особливо великих розмірах» та «підробка документів».

У телефонній розмові прес-секретарка Сбербанку Олена Курбашнова пояснила, що окрім цієї відповіді нам нічого не скажуть:

– Оскільки в нас триває, провадження, ми змогли вам надати ту інформацію, в об’ємі, яку ми наразі змогли це зробити і не плануємо, в принципі, ні аудіодані, ні відеозаписи з цього приводу коментувати щось, – каже Олена Курбашнова.

Отже, «Сбербанк Росії» називає депозитний договір Пухальського підробкою і відмовляється повертати йому нібито вкладені в банк гроші. Аналіз документів покаже, хто каже неправду. Та постає логічне питання: звідки взяв 300 мільйонів євро екс-працівник митниці і податкової, який боровся із відмиванням незаконних коштів? З його слів у ЗМІ, це – кошти офшорної компанії. Якої саме, Пухальський не каже. «Слідство.Інфо» спробувало їх відшукати. І знайшло щонайменше дві фірми, з якими він пов’язаний.

Ось за цим парканом було прописане ТОВ «Софітек Холдінг Україна», на цьому місці пан Пухальський планував облаштувати базар. Фото: Google street view

ТОВ «Софітек Холдінг Україна» із 40-мільйонним статутним фондом було прописано у Рівному на вулиці Бахарєва 5. Воно проіснувало лише рік, адже за позовом податкової фірму припинили через неподання фінзвітності. Директором тут був Євген Пухальський, а одноосібним засновником – його молодший брат Роман Пухальський.

Експерт Центру Протидії Корупції Андрій Савін підтвердив наші припущення, що це схоже на використання якоїсь схеми:

– «Софитэк Холдинг Украина» предположительно, было создано и существовало для конкретной какой-то финансовой операции, ну, краткосрочной, после чего ее надобность в юридическом лице отпало. […] То, что налоговая обратилась в административный суд с целью ликвидировать это юридическое лицо, возможно, это тоже была такая договоренность, –припускає юрист Андрій Савін.

Екс-податківець пояснив, що фірму створили для будівництва у Рівному базару. Але після її зникнення у 2015-му виникає інша – ТОВ «Біне групе Україна». Її засновники – Роман Пухальський і… Андрій Ющенко, син екс-президента України. Статутний фонд – 150 мільйонів гривень.

Помічник нардепа Євген Пухальський каже, що це кошти інвесторів, а займатися товариство буде експортом меду:

– Це питання, я зараз вирішую таким чином, щоб виробництво такого мірового, світового класу меду відбувалося саме у місті Рівному.

Пухальський запевняє, що його депозит у «Сбербанку» до цих підприємств стосунку не має. А 300 мільйонів євро належали його другу дитинства, вже покійному, Олексію Шишкову:

– Мій вже на той час, ну, как би друг дитинства, на цей час вже покійний, ну, так сталося. Він звернувся до мене дуже терміново приїхати до Луганська, він даже не казав, там, і допомогти йому в одному питанні. Коли я приїхав, я дізнався, про що йде мова і, ну, я знаю чим він займався раніше, хто він такий, і яка його присутність у цих всіх схемах. [...] Наскільки я знаю, вони видобували вугілля там різними шляхами.

Екс-податківець поки не може надати документи, які підтвердили б походження коштів. Чому його товариш не поклав їх у банк сам, він також не пояснює. Втім, детально розповідає, як клав гроші у Луганську, де вже хазяйнували сепаратисти.

– Це десь дванадцять спортивних сумок, тобто, там забитих грошима, – розповідає пан Пухальський. – Там цілий день зайняв, щоб це порахувати. Тобто, вони даже, як я зараз пам’ятаю начальник відділення, він там запросив, три жінки були якісь. Тобто, рахували вони, принесли. Там шота, шість тисяч пачок було.

На думку адвоката Олександра Бражнікова, самі по собі документи, що надав екс-податцівець, не підтверджують і не спростовують факт укладання договору. Аналогічні печатки ставлять у будь-якому відділенні «Сбербанку». Правник, каже суддя, ймовірно, призупинить розгляд справи на час досудового розслідування. А слідчі навряд чи зможуть встановити, чи надійшли гроші на рахунок.

– А от слідству не буде просто, – каже Олександр Бражніков, – оскільки головним предметом доказування у даній справі буде те, чи надійшли ці кошти із рахунку особи на рахунок банку. Тільки після цього депозитний договір набуває сили. Тому ключовим моментом і буде, чи зайшли ці кошти, чи ні. Те що є там довідка про це, це ще нічого не підтверджує і доведеться слідчим вдатися до таких складних конструкцій, як призначення спеціальних експертиз, які пов`язані з моніторингом електронної системи документообігу і грошового обігу у цьому банку.

Та зрештою, суду доведеться ухвалити якесь рішення. Юристи не беруться прогнозувати, отримає Пухальський 324 мільйони євро, чи його, по суті, назвуть шахраєм. Та вони вказують на інше – в разі задоволення позову помічник депутата не зобов’язаний буде ні з ким ділитися цими грошима. Він може просто забрати їх собі.    

– Якщо говорити про цей договір про відступлення права вимоги, то він виглядає абсолютно пустим, – каже пан Бражніков. – Цей договір набирає чинності після його підписання сторонами, а перехід права вимоги відбувається в день набрання законної сили рішенням суду, щодо стягнення з боржника на користь цедента грошових коштів. Якщо таке рішення суду набере законної сили, то власником цих коштів стане теперішній позивач, і цей договір абсолютно не передбачає право стягнення з нього якихось коштів.

Отож, ця справа, ймовірно, триватиме ще не один рік. Втім, навіть якщо суд прийме рішення стягнути кошти зі «Сбербанку», навряд чи всі обіцяні 324 мільйонів євро перейдуть громадським і благодійним організаціям.

 

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ ВІДЕОВЕРСІЮ РОЗСЛІДУВАННЯ:

«Забрати у «Сбербанку Росії»: історія «благодійника» на мільярди гривень (ВІДЕО)

________________________________________

«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Program undertaken with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»

Ключові слова: 

Коментарі

Додати новий коментар

CAPTCHA
Захист від спаму
Фото Капча
Введіть символи з картинки.