ДАНИЛЬЧУК Олександр Юрійович

Перший заступник голови Рівненськоі облради (з 2014 року)

депутат Рівненської облради (2010-2014 рр.)

голова Рівненської облради (2006-2010 рр.)

Народний депутат України (1998-2002 рр.)

У Рівному Олександр Данильчук, більший відомий за прізвиськом «Цар» є депутатом  ВР IІІ скликання, екс-головою Рівненської облради та  кандидата-мажоритарник від президентської партії “Блок Петра Порошенка” у наступний парламент. Однак, простим рівнянам пан Данильчук запам’ятався, як учасник флешмобу "Trash Bucket Challenge" коли люди в камуфляжах і під прапорами УНСО вкинули Данильчука до сміттєвого баку. Можливо саме це вплинуло на результат голосування на позачергових виборах до парламенту в 2014 році.

Власне, політична кар’єра Олександра Данильчука розпочалася у 1997 році, коли він став членом провладної «кумівської» політичної партії "Демократичний Союз". Саме з того часу у Олександр Юрійович і виникла звичка весь час змінювати політичні партії. Цікаво, що підхід до вибору партії у нього був цільовим, адже вибір зазвичай падав на партії, які були при владі. Однак про все по-порядку.

Як тільки закінчилася у 2004 році «Помаранчева революція», Олександр Данильчук вступив до партії на той час прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. Такий вибір був досить таки зваженим та обдуманим, адже вже у 2006 році він стає головою Рівненської обласної ради саме від ВО "Батьківщина".

Однак, не дивлячись на той факт, що пан Данильчук був членом  «Батьківщині», його ще довго позиціонували, як "праву руку" "біглого олігарха" Ігора Бакая, якого преса і по цей день звинувачує у багатомільйонних крадіжках з державної скарбниці України.

Із "Батьківщиною" Олександр Юрійович пробув  до 2012 року. Політична діяльність Царя взяла орієнтацію на "регіони" та стартувала активна співпраця із "регіоналом", головою Рівненської облдержадміністрації Василем Берташем. Тому через співпрацю із режимом Віктора Януковича, Олександра Данильчука  було виключено зі списків партії ВО "Батьківщина".

Вже у кінці 2013 року, під чає Євромайдану, рівненський Цар відкрито перейшов до на сторону злочинної влади Януковича та будучи депутатом Рівненської обласної ради став членом провладного міжфракційного об'єднання "Європейський вибір", який був створений  утвореного тодішнім губернатором Рівненщини Василем Берташем на основі фракції партії Регіонів. На той час Олександр Юрійович уникав засідання сесій облради та активно підтримував "кривавий режим".

У березні 2014 рівненські громадські активісти на центральному майдані міста повісили великий плакат "Люди Януковича в Рівненській обласній раді". Рівняни впродовж декількох місяців розглядали фотографії депутатів, які були членами Партії регіонів чи систематично не з'являлися на сесії обласної ради. Серед "людей Януковича" опинився і депутат обласної ради Олександр Данильчук. Хоча насправді Данильчук не був регіоналом і обирався в облраду як кандидат від ВО "Батьківщина". Однак був вийключений з лав фракції за самовільний похід в якості кандидада в нардепи у 2012 році.

Співпраця із екс-регіоналами допомогла Олександру Данильчуку стати першим заступником голови Рівненської обласної ради Михайла Кирилова на сесії облради 2 квітня 2014 року.

За своєю природою пан Данильчук є людиною гіперактивною… особливо у стані алкогольного сп’яніння. То він був помічений у бійці, то у ДТП. Наприклад, як повідомляла газета "Рівне вечірнє", в середу 30 вересня 2009 року, Олександр Данильчук перебував за кермом службового автомобіля "Фольксваген-Пассат" повертався у Рівне із Києва, де мешкає його родина. На ділянці дороги, де йшли ремонтні роботи, він не зумів впоратись з керуванням. Автомобіль налетів на перешкоду, очевидно, купу піску, пролетів у повітрі метрів з двадцять, перекинувся, а потім... став на колеса.

За допомогою чиновник звернувся у Рівненську міську лікарню. Прес-секретар голови обласної ради Юлія Василенко лише підтвердила журналісту "РВ", що офіційно Олександр Данильчук перебуває на лікарняному, а ось дізнатися про причини, через які він там опинився, їй, мовляв, і самій не вдається, "оскільки пан Данильчук вже кілька днів не відповідає на телефонні дзвінки".

І лише о четвертій годині дня другого жовтня прес-служба обласної ради нарешті розіслала офіційне повідомлення. У ньому голова обласної ради розповідає, що перебуває на лікарняному з травмою хребта, яку отримав у дорозі, коли повертався з відрядження зі столиці.

Ідентичних повідомлень щодо ДТП із участю пана Данильчука у рівненських ЗМІ було багато. Однак, рівнянам найбільше запам’яталася бійка ще у 2003 році, коли Олександр Юрійович спровокував конфлікт у військовому госпіталі в Києві. Сам же інцидент стався у Головному військовому клінічному госпіталі, куди Данильчук навідався близько 23:30 відвідати когось із близьких, повідомляла тоді газета "Сегодня". Ще одна велика бійка за участю Царя та на той час секретаря міськради Юрія Торгуна відбулася у 2007 році в рівненському НК "Лагуна". Тоді Олександр Данильчук у розмові з кореспондентами назвав випадок у "Лагуні" своєю приватною справою, яка має стосунок виключно до його особистого життя.

Пізніше, місцеві ЗМІ повідомляли і про невдале полювання Олександра Юрійовича, де він був поранений своїми ж друзями-політиками. Однак, більшого розголосу набула історія із сауни, де відпочивав Цар і де він мало не згорів живцем. Як писало "Рівне вечірнє", у жовтні 2012 року, працівники усіх можливих органів авторитетно спростовували повідомлення про те, що під час пожежі у сауні Березнівської дитячо-юнацької спортивної школи ледве не згорів кандидат у народні депутати по округу №156 Олександр Данильчук. Усі наголошували на офіційній версії пожежі — короткому замиканні, яке трапилось у приміщенні сауни, де нікого не було. Однак, за неофіційною інформацією, яка швидко розповсюдилася в Березному, пан Данильчук все ж таки перебував в той момент у даній сауні

Тільки ім’я Олексанра Данильчука зникло із перший шпальт газет та інтернет-ресурсів, як тут знову гаряча новина – "Данильчук потрапив до сміттєвого бака". Подія відбулася у рамках не офіційного флеш-мобу "Trash Bucket Challenge", де українці займаються люстрацією депутатів та "не потрібних" привселюдно викидають у сміттєві баки. Подейкують, що за акцією стояв голова обласної ради Михайло Кириллов. Нібито він у такий спосіб помстився Данильчуку за його спроби перебрати на себе керівництво областю.

На місцевих виборах 2015 року став депутатом облради від БПП "Солідарність".

Пропонуємо Вам також біографію Олександра Данильчука у хронологічному форматі:

Народився 17 жовтня 1959р. в с.Білка Березнівського району Рівненської області.

Закінчив Українську сільськогосподарську академію та Івано-Франківський університет нафти і газу.

Трудовий шлях розпочав у 1977 році у Березному тренером з класичної боротьби ДСТ "Колос". Працював слюсарем-ремонтником Березнівського фарфорового заводу, майстром лісових культур лісництв Київської та Рівненської областей, агрономом Республіканського дослідно-показового господарства квіткових і декоративних культур.

У 1991-1998рр. працював у комерційних структурах.

Народний депутат України третього скликання (1998-2002 рр.)

З 2002 року – заступник генерального директора державних підприємств "База МТЗ" і "Дніпро", заступник комерційного директора ВАТ "Укрнафта", заступник Міністра оборони України.

З 2004р. до обрання головою обласної ради працював директором ТОВ "Т-Транс".

Член Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина".

Майстер спорту СРСР з греко-римської боротьби.

Одружений, має двох синів і доньку.